Відкриття провадження за місцезнаходженням банку, в якому боржник має рахунок

Відкриття провадження за місцезнаходженням банку, в якому боржник має рахунок

Місце виконання рішення встановлює стаття 24 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, критерії для державних і приватних виконавців – різні.

Державні виконавці можуть відкрити провадження, якщо на території відділу:

  • Проживає (перебуває) боржник;
  • Працює боржник;
  • Знаходиться майно боржника.

Приватні виконавці відкривають провадження, якщо на території їхнього округу:

  • Проживає (перебуває) боржник;
  • Знаходиться майно боржника.

Тобто місцезнаходження роботодавця боржника на території виконавчого округу приватного виконавця не може бути підставою для відкриття ним провадження.

Стягувачам варто пам’ятати, що після відкриття ВП, приватний виконавець в праві самостійно вживати всіх заходів на всій території України.


На початку здійснення діяльності першими приватними виконавцями в Україні, дискусійним було питання щодо можливості відкривати провадження за місцезнаходженням банку боржника. Прибічники такої можливості аргументували свою позицію тим, що гроші боржника є його майном. Гроші знаходяться в банку. А банк, своєю чергою, як юридична особа, має адресу місцезнаходження (юридичну адресу). Оскільки більшість фінансових установ зареєстровані саме в межах виконавчого округу міста Києва, відповідно, такий аргумент на користь приватним виконавцям саме цього виконавчого округу.

Та чи правильно це?

Частиною 3.1 статті 3 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного Закону, банки мають право відкривати рахунки резидентам України (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Частинами 7.1, 7.1.4, 7.1.5 статті 7 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” визначено, що банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитні), поточні рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу) та кореспондентські рахунки. Особливості режимів функціонування вкладних (депозитних), поточних рахунків, рахунків умовного зберігання (ескроу) та кореспондентських рахунків визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України та договорами, що укладаються клієнтами та обслуговуючими їх банками. Зарахування коштів на рахунок клієнта здійснюється як шляхом внесення їх у готівковій формі, так і шляхом переказу коштів у безготівковій формі з інших рахунків.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об’єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію, означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України “Про виконавче провадження”, в якому йдеться про “кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках”.

В частині 4 статті 24 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Верховний Суд у рішенні від 10 вересня 2018 року по справі № 905/3542/15 зазначає, що оскільки боржник має відкриті рахунки в банківській установі з місцем реєстрації у місті Києві, і подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, Суд зазначає, що дії приватного виконавця, який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та подальші виконавчі дії з винесенням постанов про арешт коштів на всіх рахунках боржника – відповідача, відкритих у банківських установах – не суперечать нормам законодавства.

Таким чином, очевидно, що гроші, в тому числі у безготівковій формі, є майном і їхнім місцезнаходженням вважається місцезнаходження фінансової установи, в якій відкритий відповідний рахунок боржника.

Проте, часом боржники все одно намагаються оскаржити законність відкриття виконавчого провадження за такою ознакою. Дослідивши численну судову практику, можна звернути увагу на те, що в деяких запереченнях приватні виконавці посилаються на посилання на лист-роз’яснення Міністерства юстиції України № 23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018.

Агенція з питань виконання рішень звернулася до Міністерства юстиції з проханням надати копію вказаного листа-роз’яснення.

У листі-роз’ясненні № 23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018, Міністерство юстиції, зокрема зазначає, що відповідно до частини першої статті 190 Цивільного кодексу України, майном, як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. При цьому, виходячи з положень частини першої статті 179, статті 177 цього Кодексу, одним із різновидів майна є гроші.

Зазначеним листом Мін’юст чітко підтвердив позицію щодо можливості приватного виконавця приймати виконавчі документи за місцезнаходженням грошових коштів боржника, у тому числі, коштів, що знаходяться на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.


Також, довідково, наводимо приклади судової практики:

адміністративних судів:

  • № 140/182/19, № 824/947/18-а, № 520/1523/19, № 826/16091/18, № 160/9377/18, № 560/4311/18, № 379/1636/18, № 420/97/19, № 440/383/19, № 460/103/19.

судів загальної юрисдикції:

  • № 355/1167/17.

господарських судів:

  • № 910/7534/18, № 905/2953/17, № 921/757/16-г/7
Поширити?