Чи понесе Мін’юст відповідальність?

Нещодавно ми вже повідомляли про те, що приватний виконавець Авторгов Андрій Миколайович, якого Міністерство юстиції позбавило права на здійснення своєї діяльності, довів свою позицію в суді та відновив діяльність.

Внаслідок такого припинення, виконавець був позбавлений можливості здійснювати свою діяльність, і, відповідно, отримувати дохід. Тобто, зазнав фінансових збитків.

Для роз’яснення перспектив такого позову, ми звернулися до керуючого партнера Адвокатське об’єднання “Disputes” Дмитро Чугуєнко, який люб’язно надав розширений коментар:

Адвокат Чугуєнко Дмитро Віталійович

Адвокат Чугуєнко Дмитро Віталійович

«Після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Авторгова Андрія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії, приватний виконавець набув право на відшкодування шкоди, заподіяної незаконним рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Стаття 39 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” визначає, що Дисциплінарна комісія приватних виконавців утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.

Отже, Дисциплінарна комісія не є самостійним суб’єктом, а по суті є структурним підрозділом органу державної влади – Міністерства юстиції України.
Статтею 1173 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ним своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

За цим простим, з одного боку, формулюванням приховується надскладна процедура доведення у суді факту та розміру заподіяної шкоди.
Шкода по своїй суті може бути майновою або немайновою (моральною).

Досліджуючи питання порушення прав А. Авторгова, слід зазначити, що цим незаконним рішенням, йому було завдано як майнової шкоди у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди), так і моральної шкоди у вигляді приниження ділової репутації.

Відповідачем у таких категоріях справ є Держава Україна в особі відповідного органу, в нашому випадку, – Міністерства юстиції України.
Майнова та немайнова шкоди є різними інститутами цивільного права та доводяться у суді різними процесуальними інструментами.
Так, з метою доведення упущеної вигоди внаслідок незаконного припинення діяльності приватного виконавця, необхідно довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані ним в разі продовження здійснення діяльності приватного виконавця.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Належними та допустимими доказами у даному випадку могли б стати відомості податкової та бухгалтерської звітності про доходи, отримані, за період з початку до моменту припинення діяльності, висновки судово-економічної експертизи та статистична інформація.

Доказами намагання приватного виконавця відновити своє становище та не допустити виникнення цих збитків на час зупинення його діяльності, слід вважати Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду про задоволення клопотання про тимчасове, на час звернення до суду, відновлення діяльності приватного виконавця та саме клопотання.
Отже, А.Авторгов вживав всіх можливих заходів, щоб уникнути зазначених збитків, проте ці заходи виявились безрезультатними, в тому числі з вини Відповідача.
Що стосується розміру таких збитків, то вони визначаються судом на підставі поданих доказів та висновків експертів.

Щодо відшкодування моральної шкоди за приниження ділової репутації необхідно зазначити таке.
Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов’язків.

Безумовно, Андрій Авторгов є визнаним у суспільстві фахівцем у галузі примусового виконання рішень судів, адвокатом, має науковий ступінь кандидата юридичних наук та бездоганну ділову репутацію як серед громадян, так і в професійній спільноті.
Про вищезазначене свідчить безліч доказів: від підтвердження факту набуття наукового ступеня до активної участі в авторитетних профільних заходах у якості доповідача та соціальній активності. Всі ці докази є належними та допустимими, коли йдеться про ділову репутацію.

Приватний виконавець Андрій Авторгов

Ні в кого, а тим паче у неупередженого суду, не має викликати сумніву, що весь цей судовий процес щодо відновлення діяльності приватного виконавця А. Авторгова, завдав шкоди його діловій репутації та професійному іміджу.
Протягом декількох місяців у ЗМІ публікувалися матеріали, в яких оприлюднювалися результати засідання Дисциплінарної комісії та доводи, через які його було позбавлено права здійснювати діяльність приватного виконавця.
Серед зазначених доводів – неналежне виконання ним своїх професійних обов’язків, порушення Закону та інше, що було пізніше спростовано судом.
У цій частині позовних вимог, доведенню підлягають:
1. Наявність ділової репутації.
2. Факт її приниження.
3. Розмір моральної шкоди, у який А. Авторгов оцінив приниження своєї ділової репутації.
І, якщо перші два пункти, є хоч трохи очевидними та зрозумілими, то для визначення розміру моральної шкоди внаслідок приниження ділової репутації в Україні не існує жодного процесуального чи практичного механізму розрахунку (окрім справ про спростування недостовірної інформації).
Судово-психологічна експертиза, серед своїх завдань, зокрема, містить положення про визначення моральної шкоди, однак, на жаль, не в частині ділової репутації. Так само можна сказати і про судову економічну експертизу.

Отже, визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок приниження ділової репутації перебуває у дискреційних повноваженнях суду, які, в свою чергу, спираються на переконливість доказів Позивача.
Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності чи ділової репутації особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.
У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.
Таким чином, Андрій Авторгов має всі правові підстави для звернення до суду із позовом про відшкодування майнової та моральної шкоди, водночас, такий судовий процес можна вважати складним та непередбачуваним, враховуючи відсутність дієвої сучасної практики, законодавства та деяких процесуальних механізмів.»

Чи має намір приватний виконавець Андрій Авторгов реалізувати своє право на звернення до суду з метою відшкодування заподіяної шкоди, поки невідомо. Принаймні, публічно він про це не заявляв. Однак, ми припускаємо що така перспектива є аж надто імовірна!

 

Адвокатське об’єднання “Disputes”

Поширити?

Коментарі закрито.